14 листопада 2005 року виповнилося 130 років з дня відкриття в Кролевці жіночої гімназії та 100 років одній з найкращих архітектурних споруд міста - в минулому будинку жіночої гімназії, а нині Кролевецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5.

      В основу історичної довідки покладено матеріали з центрального державного історичного архіву України (м.Київ) та державного архіву Чернігівської області.

     Прогімназія - жіноча гімназія - школа

Перші згадки про відкриття жіночого навчального закладу у Кролевці відносяться до другої половини 60-х р. 19 ст. Уроженець Кролевця, Попечитель Київького учбового округу, до склабу якого входили навчальні заклади Чернігівської губернії, П.Антонович не одноразоао клопотався про відкриття у місті учбового закладу. Тільки у 70-х роках, коли до складу міської думи були обрані більш-менш освічені люди це питання було вирішено позитивно. На одному з своїх засідань, дума вирішила відпускати з прибутків міського громадського банку на утримання майбутньої прогімназіі 3000 карбованців щорічно. директор банку риндін одноразово пожертвував свою річну платню 300 крб., а знаменитий земляк, почесний попечитель Глухівської прогімназії М.Терещенко пожертвував на потреби прогімназії свою садибу на  Малій Миколаївській (нині вул.Франка).

2 листопада (14 листопада за новим стилем) 1875 року у Кролевці урочисто було відкрито 4-х класну прогімназію. Прізвища перших викладачів, на жаль, невідомі. відомо лише, що з 29 серпня 1876 р. по серпень 1905 р. начальницею прогімназії була Олександра Миколаївна Шрамченко. Свого часу вона навчалась у Київському інституті шляхетних дівчат, на посаді начальниці Кролевецької жіночої гімназії працювала близько 25 років. На службі в гімназії знаходилось 29 осіб, навчалось - 519 учениць.  З 519 гімназисток дочок потомственних дворян було 18 (3,4%), особистих дворян і чиновників - 60 (11,56%), особ духовного звання - 26 (5,01%), почесних громадян та купців - 17 (3,28%), міщан - 234 (45,09%), козаків -80 (15, 40%), селян - 77 (14,84%).  У старших класах гімназії вивчали: педагогіку, космографію, латинську мову, гігієну, українську мову. В бібліотеці  гімназії знаходилось 4644 книжки, а у фізичному та природничому кабінетах -386 учбових допоміжних предметів. 114 -тьом ученицям була надана різна матеріальна допомога як то: звільнення від плати за навчання, одяг, взуття, посібники тощо. 

         Кролевецька жіноча гімназія була відкрита і весь час діяла на основі положення від 24травня 1870 р. По цьому положенню до жіночої гімназії приймались учениці всіх станів та віросповідань. Перші 3-4 класи складали прогімназію. При кожній гімназії діяли ради: педагогічна - для обговорення учбових та виховних питань, та попечительська - "для ближайшего содействия успешному со стороны общества развитию гимназии". На чолі гімназії  стояла начальниця, котру затверджував міністр освіти.  В прогімназіях викладались: закон Божий, російська мова, російська історія, географія, арифметика, краснопис (чистописание), рукоділля. В гімназії додавались ще слідуючі предмети: загальна географія та історія, природна історія, фізика, гімнастика. Були ще не о бов'язкові предмети, за додаткову плату їх вивчали лише бажаючи. Необов'язковими були німецька та французька мови, малювання, музика, співи, танці. Учбові плани жіночої гімназії відрізнялись від чоловічих гімназій лише відсутністю тригонометрії та більш стислими курсами алгебри та геометрії. Гімназисткам, котрі закінчили 7 класів, видавали атестат на звання учительки початкових шкіл, закінчившим 8 класів - атестат домашньої вчительки, а отримавшим притому медаль - домашньої наставниці. закінчення 80го класу відкривало доступ без іспитів на вищі жіночі курси. Система оцінок була п'ятибальна. Учбовий рік тривав в ній з 16 серпня по 1 червня, уроки тривали по 45 хвилин, було 5 уроків на день, заняття розпочинались о 9-й ранку. Головними видами покарання були: занесення до "кондуита", "чорного" списка, котрий знаходився в учительській кімнаті, та "станьте без места" - стояти біля своєї парти. Наприкінці кожної чверті проводились нагородження "наградным листом", котрий разом з творами російських класиків видавався гімназисткам не маючим трійок.

         У 1918 -1920 рр. жіноча гімназія була перетворена у трудову школу.

З історії школи

         Протягом перших тридцяти років свого існування жіноча прогімназія знаходилась на Малій Миколаївській (вул. Івана Франка) вулиці. На початку ХХ століття виникла потреба у побудові нового, більш сучасного приміщення. Комісія міської думи у пошуках зручного місця для майбутнього приміщення жіночої гімназії прийшла висновку, що "наиболее подходящим по центральности положения в городе, а также по отношению требований гигиенических условий представляется ровная и открітая площадь бівшего Гостиного двора Хрестовоздвиженской ярмарки, состоящая в 1-й части города Кролевца, окаймленная со всех сторон улицами, против зданий пожарной команді, церковного двуклассного училища, Николаевской церкви, городского сада и домовладений Шрамченковской, Туминской, наследников Нуджевской". 15 вересня 1903 року міська дума, заслухавши доповідь комісії, ухвалила: погодитись з думкою комісії, обговорити вибране місце, і, отримавши дозвіл, почати навесні 1904 року будівництво. За словами старшого наукового співробітника НДІТІАМ В. Вечерського, проект будівлі розробив технік Михайло Соколовський за участю інженера Миколи Ракінта.

         7 березня 1904 року на засіданні Кролевецької думи було вирішено будувати приміщення більшого об'єму з двома боковими "крилами",  спрямованими у двір гімназії. Ця зміна проекту пояснювалася тим, що після закінчення будівництва планувалось перетворити прогімназію на повну гімназію. При цьому, не маючи коштів на будівництво, місто було змушене взяти позику у сумі 35000 крб., а все будівництво обійшлося кролевчанам у 54000 крб.

          За 1904 - 1905 рр. під наглядом чернігівського губернатора та архітектора Войцехівського постав будинок Кролевецької прогімназії, один з найкращих по архітектурі навчальних закладів початку ХХ століття на Лівобережній Україні. Це П-подібне двоповерхове приміщення неймовірної краси. В його архітектурі присутні різні стилі - від готики до неоренесансу. Висока стеля, ліплення створюють враження, що заходиш до палацу. Протягом 1905 - 1907 рр. прогімназія була перетворена у гімназію. Начальницею гімназії довгий час була Афанасія Огієвська, донька Дмитра і Глафіри Огієвських, імена яких тісно пов'язані з Тарасом Шевченком. Після революції гімназія трансформувалася у загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, потім це була міська школа № 1, де до речі вчився Микола Лукаш - відомий перекладач, феномен української літератури. Нині це КЗОШ І-ІІІ ступенів №5.